Що таке геміболізм і як його лікують

Зміст

• Можливі причини
• Які симптоми
• Тому що це трапляється
• Як проводиться лікування

Геміболізм, також відомий як геміхорея, - це розлад, що характеризується виникненням мимовільних та раптових рухів кінцівок великої амплітуди, які також можуть виникати в тулубі та голові, лише з одного боку тіла.

Найпоширенішою причиною гемібалізму є ішемічний або геморагічний інсульт, також відомий як інсульт, але є й інші причини, які можуть призвести до його початку.

Як правило, лікування полягає у вирішенні причини розладу, а також можуть застосовуватися антидопамінергічні, протисудомні або антипсихотичні препарати.

Можливі причини

Як правило, гемібалізм виникає внаслідок уражень в субталамічному ядрі Луїса або в прилеглих регіонах, що є наслідком наслідків, спричинених ішемічним або геморагічним інсультом. Однак цей розлад також може бути викликаний:

• Вогнищеві ураження в структурах базальних гангліїв внаслідок пухлини, вад розвитку судин, туберкульоми або демієлінізуючих бляшок;
• Системний червоний вовчак;
• Травма черепа;
• Інфекції вірусом грипу типу А;
• Гіперглікемія;
• ВІЛ-інфекції;
• Хвороба Вільсона;
• Токсоплазмоз.

Крім того, гемібалізм також може бути наслідком побічних ефектів таких ліків, як леводопа, контрацептиви та протисудомні засоби.

Які симптоми

Симптомами, пов’язаними з гемібалізмом, є втрата контролю над рухами, виникнення м’язових спазмів великої амплітуди, швидких, сильних та мимовільних лише на одній стороні тіла та на протилежній стороні травми. У деяких випадках це також може впливати на мускулатуру обличчя та спричиняти відсутність рівноваги при ходьбі.

Коли людина рухається або виконує якусь дію, мимовільні рухи стають більш інтенсивними і можуть зникнути у спокої або під час сну.

Тому що це трапляється

Геміболізм виникає внаслідок ураження субталамічного ядра, яке зменшує гальмівні імпульси базальних гангліїв на спинному мозку, корі головного мозку та стовбурі мозку, заважаючи рухам.

Як проводиться лікування

Лікування гемібалізму має зосереджуватись на причині, яка лежить у його походженні. Крім того, також можуть бути призначені блокатори дофаміну, які можуть зменшити до 90% мимовільних рухів.

У деяких випадках лікар може також призначити такі ліки, як сертралін, амітриптилін, вальпроєва кислота або бензодіазепіни.