Що таке прогресуючий над'ядерний параліч і як лікувати

Зміст

• Основні симптоми
• Як підтвердити
• Як проводиться лікування

Прогресуючий над'ядерний параліч, також відомий під абревіатурою PSP, є рідкісним нейродегенеративним захворюванням, яке спричинює поступову загибель нейронів у певних ділянках мозку, спричиняючи порушення рухових навичок та розумових здібностей.

В основному це страждає на чоловіків та людей старше 60 років і характеризується тим, що спричиняє кілька рухових розладів, таких як порушення мови, нездатність ковтати, втрата рухів очей, скутість, падіння, постуральна нестабільність, а також деменція зображення, із зміни в пам'яті, мисленні та особистості.

Незважаючи на те, що лікування не існує, можна проводити лікування прогресуючого над'ядерного паралічу лікарськими засобами для зняття обмежень у рухах, а також антипсихотичними або антидепресантами, наприклад. Крім того, фізіотерапія, логопедична та ерготерапія вказані як спосіб поліпшення якості життя пацієнта.

Основні симптоми

Ознаки та симптоми, які можна виявити у людини з прогресуючим над'ядерним паралічем, включають:

• Зміни балансу;
• Труднощі при ходьбі;
• Скутість тіла;
• Часті падіння;
• Неможливість вимовляти слова, що називаються дизартрією. Зрозуміти, що таке дизартрія і коли вона може виникнути;
• Задуха і неможливість ковтати їжу, що називається дисфагією;
• М'язові спазми та спотворені пози, що є дистонією. Перевірте, як визначити дистонію та що її викликає;
• Параліч руху очей, особливо у вертикальному напрямку;
• Зниження міміки;
• Компроміс металевих здібностей із забудькуватістю, повільністю думок, змінами особистості, труднощами в розумінні та розташуванні.

Набір змін, спричинених прогресуючим надядерним паралічем, подібний до тих, що представлені хворобою Паркінсона, саме тому ці захворювання часто можна сплутати. Дізнайтеся, як визначити основні симптоми хвороби Паркінсона.

Таким чином, над'ядерний параліч є однією з причин "паркінсонізму", який також присутній у ряді інших дегенеративних захворювань мозку, таких як деменція з тілами Леві, множинна атрофія системи, хвороба Хантінгтона або, наприклад, інтоксикація певними препаратами.

Хоча тривалість життя людини з над'ядерним паралічем варіюється залежно від конкретного випадку, відомо, що хвороба, як правило, ускладнюється приблизно через 5-10 років після появи симптомів, що збільшує ризик ускладнень, таких як легеневі інфекції або тиск виразки на шкірі

Як підтвердити

Діагноз прогресуючого над'ядерного паралічу ставить невролог, хоча його можуть виявити й інші спеціалісти, такі як геріатр або психіатр, оскільки ознаки та симптоми плутають з іншими дегенеративними віковими або психічними захворюваннями.

Лікар повинен ретельно оцінити ознаки та симптоми пацієнта, провести фізикальне обстеження та призначити такі тести, як лабораторні дослідження, комп’ютерна томографія черепа або магнітний резонанс головного мозку, які демонструють ознаки захворювання та допомагають виключити інші можливі причини.

Позитронно-емісійна томографія, яка є дослідженням ядерної радіології, за допомогою радіоактивного препарату, який здатний отримувати більш конкретні зображення і може продемонструвати зміни у складі та функції мозку. Дізнайтеся, як робиться цей іспит і коли він вказаний.

Як проводиться лікування

Хоча не існує конкретного лікування, яке може запобігти або запобігти прогресуванню захворювання, лікар може рекомендувати лікування, яке допомагає контролювати симптоми та покращує якість життя пацієнта.

Ліки, що застосовуються для лікування паркінсонізму, такі як Леводопа, Карбідопа, Амантадин або Селегінін, наприклад, незважаючи на незначну ефективність у цих випадках, можуть бути корисними для полегшення рухових симптомів. Крім того, антидепресанти, анксіолітичні та антипсихотичні препарати можуть допомогти лікувати зміни настрою, тривоги та поведінки.

Фізіотерапія, логопедія та ерготерапія мають важливе значення, оскільки вони мінімізують наслідки захворювання. Персоналізоване фізіотерапевтичне лікування здатне виправити пози, деформації та зміни ходи, тим самим відкладаючи необхідність користуватися інвалідним візком.

Крім того, необхідний прийом та моніторинг членів сім’ї, оскільки в міру прогресування хвороби з роками пацієнт може стати більш залежним від допомоги у повсякденній діяльності. Ознайомтеся з порадами щодо догляду за утриманцем.