Деякі люди з обмеженими можливостями підривали «чудернацьке око». Але, не говорячи про расу, це втрачає сенс

Зміст

• Переглядаючи майже 49-хвилинний епізод, ви не можете не оцінити яскраву особистість Уеслі.
• Тоді може бути важко уявити, чому цей епізод викликав стільки суперечок серед нечорношкірих членів спільноти інвалідів.
• 1. Швидкість (і завзятість), з якою його закликали - і від кого виходила ця критика - свідчила
• 2. Реакції відбулися до того, як Веслі зміг сформулювати власний досвід
• 3. Не було місця для шляху прийняття Уеслі
• 4. Виноска стерла виняткові способи представлення чорношкірих чоловіків у цьому епізоді
• 5. Значення підтримки його матері було неправильно відокремлено від досвіду доглядачів чорношкірих жінок
• 6. Цей епізод був ключовим для батьків чорношкірих, особливо батьків чорних інвалідів
• 7. Вплив цього епізоду (і додаткової інформації) на людей з обмеженими можливостями Чорношкірих не розглядався
• Коли я розмовляв з Уеслі, я запитав його, які слова він сказав до чорношкірих інвалідів. Його відповідь? "Знайди себе в тому, хто ти є".

Новий сезон оригінальної серії Netflix "Queer Eye" останнім часом привертає велику увагу громадськості з питань інвалідності, оскільки в ній представлений чорношкірий інвалід на ім'я Уеслі Гамільтон з Канзас-Сіті, штат Міссурі.

Уеслі прожив самоопис "поганого хлопчика", поки йому не вистрілили в живіт у 24 роки. Протягом епізоду Уеслі розповідає про те, як змінилося його життя та світогляд, у тому числі про те, як він бачить своє новостворене тіло.

Протягом 7 років Уеслі перейшов шлях від «побиття ногами, бо вони були ні до чого», до створення некомерційної організації «Інваліди, але не справді», яка пропонує програми харчування та фітнесу, спрямовані на розширення можливостей інвалідів.

Переглядаючи майже 49-хвилинний епізод, ви не можете не оцінити яскраву особистість Уеслі.

Від його посмішки та сміху до його готовності спробувати нові речі, зв’язки, які він встановлює з Fab Five, коли кожен з них перетворює його стиль та будинок, були освіжаючими для спостереження.

Ми бачимо, як він експериментує з одягом, який, на його думку, не міг носити через інвалідний візок; ми спостерігаємо, як він ділиться вразливими моментами з Таном і Карамо, кидаючи виклик типовим ідеям стоїчного, беземоційного виду маскулінності.

Ми також спостерігаємо люблячу систему підтримки, яка оточує Уеслі, починаючи від його прихильної та нескінченно гордої матері до його дочки, яка розглядає його як свого Супермена.

З огляду на всі ці причини та настільки більше, цей епізод справді зворушливий і кидає виклик багатьом стереотипам, з якими Уеслі - як Чорношкірий, інвалід - стикається щодня.

Тоді може бути важко уявити, чому цей епізод викликав стільки суперечок серед нечорношкірих членів спільноти інвалідів.

Були суперечки, які ставили під сумнів назву організації Уеслі, наприклад, з занепокоєнням щодо того, як цей епізод може зашкодити загальному уявленню про інвалідність для неінвалідної аудиторії.

Ці критичні зауваження з’явилися ще до епізоду. Однак вони набрали популярності в соціальних мережах, незважаючи на це.

Однак, коли члени громади з інвалідністю "чорні" почали дивитись епізод, багато хто зрозумів, що "гарячі думки", що з'являються в соціальних мережах, не врахували складності як чорних, так і інвалідів.

То що, власне, було пропущено? Я розмовляв чотирма відомими голосами у спільноті інвалідів, які перевели розмови навколо "Queer Eye" з неправильно направленого обурення на централізацію досвіду інвалідів Чорного кольору.

Їхні спостереження нагадують нам багато способів, навіть у «прогресивних» просторах, коли чорношкірі люди з обмеженими можливостями витісняються далі на узбіччя.

1. Швидкість (і завзятість), з якою його закликали - і від кого виходила ця критика - свідчила

Як пояснює Кіх Браун, автор та журналіст, "Цікаво, як швидко спільнота стрибає в горло чорношкірим інвалідам, замість того, щоб думати про те, як це має бути, працюючи через власну невпевненість у собі та ненависть".

Результат? Люди за межами власної громади Уеслі (і, як наслідок, досвід, що переживав) висловлювали судження про його роботу та внески, стираючи складності, пов'язані з його расовою ідентичністю.

"У Twitter та Facebook були відомі не чорношкірі люди кольорової та білої спільноти, схвильовані можливістю розірвати його нитками", - говорить Кі. "Це змусило мене запитати, як вони бачать нас усіх, розумієш?"

2. Реакції відбулися до того, як Веслі зміг сформулювати власний досвід

“Люди справді стрибнули з пістолета. Вони так швидко вчинили лиходійство на цього чоловіка ще до того, як побачили епізод », - говорить Кі.

Значна частина такої реактивності виходила від критиків, які зробили припущення щодо імені некомерційної організації Уеслі «Інвалід, але не справді».

«Я розумію, що назва його бізнесу не є ідеальною, але на перший погляд він просить того самого, про що ми всі просимо: незалежності та поваги. Це справді нагадало мені, що громада має стільки расизму, з яким потрібно боротися », - говорить Кі.

Я мав можливість поспілкуватися з Уеслі про негативні реакції, пов’язані з його роботою та епізодом. Я дізнався, що Веслі прекрасно усвідомлює цей вибух, але його це не турбує.

«Я визначаю, що таке інваліди, але не справді. Я розширюю можливості людей завдяки фітнесу та харчуванню, тому що це мене наділило ”, - говорить він.

Коли Уеслі став інвалідом, він зрозумів, що обмежується тим, що, на його думку, є інвалідом, - без сумніву, відсутністю видимості людей, схожих на нього. Фітнес і харчування - це те, як він здобув впевненість і мужність, якими він володіє через 7 років після того фатального дня.

Його місія полягає в тому, щоб створити простір для інших людей з обмеженими можливостями, щоб знайти спільноту за допомогою тих шляхів, які дали йому можливість почувати себе зручніше у своїй шкірі - сенс, який був втрачений, коли критикували задовго до того, як він зміг сформулювати це бачення для себе.

3. Не було місця для шляху прийняття Уеслі

Розміщення інвалідності Уеслі було сформовано тим, як він навчився любити своє чорне тіло з обмеженими можливостями. Будучи кимось, хто придбав свою інвалідність пізніше в житті, розуміння Уеслі також змінюється, як ми засвідчили з його власного розповіді в епізоді.

Мейлі Джонсон, засновник ChronicLoaf та захисник прав людей з обмеженими можливостями, зауважує у подорожі, яку пройшов Веслі: “Коли ви бачите когось на кшталт Уеслі, який став інвалідом пізніше в житті, вам дійсно потрібно подумати про наслідки цього. Наприклад, він розпочав свій бізнес, переживаючи інтерналізований потенціал та процес прийняття своєї нової особи з обмеженими можливостями ".

"Значення його бізнес-назви може розвиватися і рости разом із ним, і це цілком добре і зрозуміло", - продовжує Маелі. "Ми, громада інвалідів, повинні це розуміти".

Подібні зауваження повторює Хезер Уоткінс, адвокат прав інвалідів. "Уеслі також є частиною адвокаційних кіл, які мають тенденцію зв'язуватися / перетинатися з іншими маргіналізованими групами населення, що створює у мене враження, що він і надалі буде розширювати самосвідомість", - зазначає вона. "Жодна його мова та обмежена невпевненість у собі не давали мені жодних жахливих моментів, оскільки він перебуває в дорозі в дорозі".

4. Виноска стерла виняткові способи представлення чорношкірих чоловіків у цьому епізоді

Багато з нас виділялися сценами, коли чорношкірі висловлювали свої істини між собою.

Взаємодія Карамо та Уеслі, зокрема, дала потужний погляд на маскулінність і вразливість чорних. Карамо створив безпечний простір для Уеслі, щоб розповісти про свою травму, зцілення та покращення його, і дав йому можливість протистояти людині, яка його застрелила.

Виявлена ​​вразливість, на жаль, рідко зустрічається на телебаченні між двома чорношкірими людьми, чого ми заслуговуємо бачити більше на маленькому екрані.

Для Андре Дотрі, стримера з Twitch, обмін між чорношкірими людьми в шоу став натяком на зцілення. "Взаємодія між Уеслі та Карамо стало відкриттям", - говорить він. “[Це] було красиво і зворушливо бачити. Їхня тиха сила і зв’язок - це план, яким повинні керуватися всі Чорношкірі люди ».

Хізер також перегукується з цим почуттям та його перетворюючою силою. “Розмова, яку сприяв Карамо, може бути цілим шоу вже сама по собі. Це був чутливий конвой, [і він] був досить приємним - і він ПРОСТИВ його, - говорить Хізер. «Він [також висловив] усвідомлення повної відповідальності за своє життя та обставини. Це величезне; це відновне правосуддя. Це було зцілення ".

5. Значення підтримки його матері було неправильно відокремлено від досвіду доглядачів чорношкірих жінок

Мати Уеслі зіграла важливу роль у його одужанні і хотіла бути впевненою, що Уеслі має інструменти, необхідні йому для самостійного життя.

В кінці епізоду Уеслі подякував своїй матері. Хоча деякі люди думали, що її зосередженість на незалежності передбачала, що догляд був тягарем - і що Веслі підкріпив це подякою - ці люди пропустили, чому саме ці сцени були ключовими для сімей Чорних.

Хізер пояснює прогалини: «З моєї точки зору як матері та опікунки літнього батька, і знаючи, що чорношкірі жінки часто залишаються непоміченими або описуються як« сильні », ніби у нас ніколи не роблять перерв і не болять, це відчувало солодку вдячність . "

"Іноді простою подякою, наповненою" Я знаю, що ти був у мене в спині і віддав багато себе, часу та уваги від мого імені ", може стати спокій і подушка для відпочинку", - каже вона.

6. Цей епізод був ключовим для батьків чорношкірих, особливо батьків чорних інвалідів

Неймовірно рідко, коли інвалідність і батьківство взагалі видно, особливо в ті моменти, коли беруть участь чорношкірі інваліди.

Андре розповідає про те, як спостереження за Уеслі як батька дає йому надію: «Побачивши Уеслі з його дочкою Неве, я не бачив нічого, крім можливостей, якби мені одного дня пощастило мати дітей.

"Я бачу, що це можливо і не надумано. Інвалідність батьківства заслуговує на те, щоб її нормалізували і підвищили ».

Хізер ділиться, чому нормалізація проявів батька і дочки була власною власною. "Бути інвалідом-чорношкірим батьком, дочка якого сприймає його своїм героєм [було] настільки зворушливим, [на відміну від багатьох батьків-дочок, які зображували зображення"

У цьому сенсі епізод представляє таких батьків-інвалідів, як Уеслі, не як Інших, а саме таких, якими вони є: неймовірні та люблячі батьки.

7. Вплив цього епізоду (і додаткової інформації) на людей з обмеженими можливостями Чорношкірих не розглядався

Як чорношкіра жінка-інвалід, я бачила багато чорношкірих інвалідів, з якими я виросла в Уеслі. Чоловіки, які намагалися розібратися у світі, де вони можуть повірити, що їхня версія чорної маскулінності була зіпсована через те, що вони були інвалідами.

Тим чоловікам бракувало видимості чорношкірої інвалідності, яка могла б породити почуття гордості, яка їм потрібна, щоб бути впевненими у своїх тілах і розумах, якими вони володіють.

Андре пояснює, чому бачити Уеслі в “Queer Eye” було для нього важливо на цьому етапі життя: “Я пов’язаний із боротьбою Уеслі, щоб опинитися в морі чорної ідентичності та токсичної маскулінності. Я розповідав про його падіння та падіння, а також про почуття досягнення, коли він почав знаходити свій голос ".

Коли його запитують, що він сказав би Уеслі щодо реакції, Андре заохочує його «ігнорувати тих, хто не розуміє його життєвих сфер. Йому добре вдається з’ясувати його стосунки до інвалідності та громади, а також його Чорноту та батьківство. Жодне з них не є простим або містить покрокове керівництво щодо того, що робити ".

Коли я розмовляв з Уеслі, я запитав його, які слова він сказав до чорношкірих інвалідів. Його відповідь? "Знайди себе в тому, хто ти є".

Як засвідчила його поява в “Queer Eye”, Уеслі вважає людей з інвалідністю Чорних такими, що володіють величезною силою. Зі своєї роботи він охоплює спільноту інвалідів, яку багато просторів ігнорують або просто не можуть досягти.

"Я пережив ту ніч не дарма", - каже Веслі. Цей світогляд суттєво вплинув на те, як він бачить своє життя, своє чорне тіло з обмеженими можливостями та вплив, який він хоче мати на спільноту, яка залишається поза увагою та недостатньо представлена.

Цей епізод “Queer Eye” відкрив двері для вкрай необхідної розмови про боротьбу з Чорнотою, перехресність та центрирування перспектив чорних людей з обмеженими можливостями.

Будемо сподіватися, що ми роздумаємось і не продовжуватимемо переосмислювати чи стирати сегменти нашої спільноти тоді, коли це має бути їх голос - так, голоси, точно такі, як Уеслі - на передньому плані.

Вілісса Томпсон, LMSW, - макросхильний соціальний працівник з Південної Кароліни. Увімкніть свій голос! це її організація, де вона обговорює питання, які є важливими для неї як чорношкірої жінки-інваліда, включаючи інтерсекційність, расизм, політику, а також те, чому вона вибачає неприємності. Знайдіть її у Twitter @VilissaThompson, @RampYourVoice та @WheelDealPod.