Синдром Сором'язливості-Дреджера: що це таке, симптоми та лікування
Зміст
Синдром Шай-Дрейгера, також званий "множинною атрофією системи з ортостатичною гіпотензією" або "MSA", є рідкісною, серйозною та невідомою причиною, що характеризується дегенерацією клітин центральної та вегетативної нервової системи, яка контролює функції мимовільних змін у тіло.
Симптомом, який присутній у всіх випадках, є падіння артеріального тиску, коли людина встає або лягає, проте можуть брати участь інші, і з цієї причини він поділяється на 3 типи, відмінності яких:
- Синдром Паркінсонівського сором'язливого драгера: представляє симптоми хвороби Паркінсона, такі як повільні рухи, скутість м'язів і тремор;
- Синдром мозочкового сором’язливого драгера: порушення рухової координації, труднощі в рівновазі та ходьбі, зосередження уваги на зорі, ковтанні та розмові;
- Комбінований синдром сором’язливого драгера: охоплює паркінсонічну та мозочкову форми, є найважчим з усіх.
Хоча причини невідомі, існує підозра, що синдром сором’язливого драгера успадковується.
Основні симптоми
Основними симптомами синдрому Шай-Дрейгера є:
- Зниження кількості поту, сліз та слини;
- Труднощі з зором;
- Утруднене сечовипускання;
- Запор;
- Статева імпотенція;
- Непереносимість тепла;
- Неспокійний сон.
Цей синдром частіше зустрічається у чоловіків після 50 років. І оскільки він не має специфічних симптомів, може знадобитися роки, щоб поставити правильний діагноз, тим самим затягуючи належне лікування, яке, незважаючи на те, що не виліковується, сприяє покращенню якості життя людини.
Як ставиться діагноз
Зазвичай синдром підтверджується за допомогою МРТ, щоб побачити, які зміни може зазнати мозок. Однак для оцінки мимовільних функцій організму можна провести інші тести, такі як вимірювання артеріального тиску лежачи та стоячи, тест поту для оцінки потовиділення, сечового міхура та кишечника, крім електрокардіограми для відстеження електричних сигналів від серця.
Як проводиться лікування
Лікування синдрому Шай-Дрейгера полягає у полегшенні симптомів, оскільки цей синдром не має лікування. Зазвичай воно включає використання таких ліків, як селегінін, для зменшення вироблення дофаміну та флудрокортизону для підвищення артеріального тиску, а також психотерапію, щоб людина могла краще мати справу з діагностикою та фізіотерапевтичними сесіями, щоб уникнути втрати м’язів.
На додаток до полегшення симптомів можуть бути вказані наступні запобіжні заходи:
- Призупинення застосування діуретиків;
- Підніміть голову ліжка;
- Сидяче положення для сну;
- Збільшення споживання солі;
- Використовуйте гумки на нижніх кінцівках і животі, зменшуючи дискомфорт, викликаний тремором.
Важливо зазначити, що лікування синдрому Шай-Дрейджера полягає в тому, щоб людина могла мати більший комфорт, оскільки це не перешкоджає прогресуванню захворювання.
Оскільки це хвороба, яка важко піддається лікуванню і має прогресуючий характер, часто смерть може бути спричинена проблемами серця або дихання, починаючи з 7 до 10 років після появи симптомів.