Як виявити та діагностувати синдром Шегрена
Зміст
Синдром Шегрена - це хронічне та аутоімунне ревматичне захворювання, яке характеризується запаленням деяких залоз в організмі, таких як рот та очі, що призводить до таких симптомів, як сухість у роті та відчуття піску в очах, на додаток до підвищеного ризику інфекцій такі як порожнини та кон’юнктивіт.
Синдром Шегрена може проявлятися двома способами:
- Первинна: коли подається ізольовано, через зміни імунітету;
- Вторинні: коли він з’являється у поєднанні з іншими аутоімунними захворюваннями, такими як ревматоїдний артрит, вовчак, склеродермія, васкуліт або хронічний гепатит.
Ця хвороба, хоча і не піддається лікуванню, має доброякісну еволюцію і розвивається протягом багатьох років, а також існують варіанти лікування для полегшення симптомів та поліпшення якості життя людини, такі як очні краплі та штучна слина.
Основні симптоми
При синдромі Шегрена спостерігається порушення регуляції імунітету людини, що спричинює запалення та саморуйнування залоз, особливо слинних та слізних залоз. Таким чином, ці залози не можуть виробляти виділення, і такі симптоми, як:
- Сухість у роті, відома як ксеростомія;
- Труднощі з ковтанням сухого корму;
- Труднощі з розмовою протягом тривалого часу;
- Болить живіт;
- Сухість очей;
- Відчуття піску в очах і почервоніння;
- Напруга очей;
- Чутливість до світла;
- Ризик виразок рогівки;
- Підвищений ризик інфекцій, таких як порожнини, гінгівіт та кон’юнктивіт;
- Сухість шкіри та сухість слизової очей.
Цей синдром частіше зустрічається у молодих жінок, але він може траплятися у людей різного віку. У деяких випадках перші симптоми з’являються під час вагітності, оскільки це період, коли гормональні зміни та емоційні подразники можуть посилити цей тип захворювання.
Інші типи симптомів
У більш рідкісних ситуаціях цей синдром може спричинити ознаки та симптоми, не пов’язані з залозами, які називаються екстрагландулярними проявами. Деякі з них:
- Болі в суглобах і тілі;
- Втома і слабкість;
- Сухий кашель;
- Зміни на шкірі, такі як вулик, синці, рани на шкірі та зміни чутливості.
Крім того, синдром Шегрена може викликати неврологічні симптоми, будучи більш серйозним видом прояву, який може спричиняти втрату сили в розташуванні тіла, зміни чутливості, судоми та труднощі в русі.
Хоча нечасто, люди з синдромом Шегрена можуть також мати підвищений шанс розвитку лімфоми, що може трапитися на більш запущених стадіях захворювання.
Як підтвердити діагноз
Діагноз синдрому Шегрена ставить ревматолог, який оцінює симптоми, проводить фізикальний огляд залоз і може вимагати тестів як маркери імунітету, які називаються анти-Ro / SSA, анти-La / SSB і FAN.
Біопсія губи може бути запропонована для підтвердження, коли є сумніви в діагнозі, або для оцінки наявності інших факторів, які можуть викликати симптоми, подібні до цього синдрому, такі як вірусні інфекції, діабет, використання деяких ліків або психологічні причини, для приклад. Перевірте, які ще можуть бути причини сухості в роті та як боротися.
Крім того, важливо також дослідити існування гепатиту С, оскільки ця інфекція може спричинити симптоми, дуже схожі на симптоми синдрому Шегрена.
Як лікувати
Лікування синдрому Шегрена проводиться в основному для контролю симптомів, використовуючи змащувальні очні краплі та штучну слину, а також такі ліки, як протизапальні препарати, кортикостероїди або гідроксихлорохін, наприклад, для зменшення запалення, призначені ревматологом.
Інші природні альтернативи включають жування гумки без цукру, вживання води з краплями лимонного або ромашкового чаю та споживання продуктів, багатих омега-3, таких як риба, оливкова олія та лляне масло. Дізнайтеся більше подробиць про те, як лікувати синдром Шегрена.