Синдром Стівенса-Джонсона: що це таке, симптоми та причини

Зміст

• Джерело: Центри з контролю та профілактики захворювань
• Основні симптоми
• Хто найбільше ризикує мати синдром
• Як проводиться лікування

Синдром Стівенса-Джонсона - це рідкісна, але дуже серйозна шкірна проблема, яка спричиняє появу червонуватих уражень у всьому тілі та інші зміни, такі як утруднення дихання та лихоманка, які можуть загрожувати життю постраждалої людини.

Зазвичай цей синдром виникає внаслідок алергічної реакції на деякі ліки, особливо на пеніцилін або інші антибіотики, і, отже, симптоми можуть проявлятися до 3 днів після прийому ліків.

Синдром Стівенса-Джонсона виліковний, але його лікування слід розпочинати якомога швидше з госпіталізації, щоб уникнути серйозних ускладнень, таких як генералізована інфекція або травми внутрішніх органів, які можуть ускладнити лікування та загрожувати життю.

Джерело: Центри з контролю та профілактики захворювань

Основні симптоми

Перші симптоми синдрому Стівенса-Джонсона дуже схожі на симптоми грипу, оскільки вони включають, наприклад, втому, кашель, біль у м’язах або головний біль. Однак з часом на тілі з’являються деякі червоні плями, які з часом поширюються по шкірі.

Крім того, часто з’являються інші симптоми, такі як:

• Набряки обличчя та язика;
• Утруднене дихання;
• Біль або печіння в шкірі;
• Біль у горлі;
• Рани на губах, всередині рота та шкіри;
• Почервоніння і печіння в очах.

Коли ці симптоми з’являються, особливо до 3 днів після прийому нових ліків, рекомендується швидко звернутися до лікарні швидкої допомоги, щоб оцінити проблему та розпочати відповідне лікування.

Діагноз синдрому Стівенса-Джонсона ставиться шляхом спостереження за ураженнями, які містять специфічні характеристики, такі як кольори та форми. Інші дослідження, такі як проби крові, сечі або уражень, можуть знадобитися при підозрі на інші вторинні інфекції.

Хто найбільше ризикує мати синдром

Хоча це досить рідко, цей синдром частіше зустрічається у людей, які лікуються будь-яким із наступних засобів:

• Ліки від подагри, такі як Аллопуринол;
• Антиконвульсанти або нейролептики;
• Знеболюючі засоби, такі як Парацетамол, Ібупрофен або Напроксен;
• Антибіотики, особливо пеніцилін.

Окрім використання ліків, деякі інфекції також можуть бути причиною синдрому, особливо ті, що викликані вірусом, наприклад, герпес, ВІЛ або гепатит А.

Люди з ослабленою імунною системою або іншими випадками синдрому Стівенса-Джонсона також зазнають підвищеного ризику.

Як проводиться лікування

Лікування синдрому Стівенса-Джонсона повинно проводитися під час перебування в лікарні, і зазвичай воно починається з припинення вживання будь-яких ліків, які не є важливими для лікування хронічного захворювання, оскільки це може спричиняти або погіршувати симптоми синдрому.

Під час госпіталізації може також знадобитися вводити сироватку безпосередньо у вену, щоб замінити рідини, втрачені через відсутність шкіри в місцях пошкодження. Крім того, щоб зменшити ризик зараження, шкірні рани повинні щодня обробляти медсестра.

Щоб зменшити дискомфорт уражень, для зволоження шкіри можна використовувати компреси з холодною водою та нейтральні креми, а також прийом лікарських засобів, оцінених і призначених лікарем, таких як антигістамінні препарати, кортикостероїди або антибіотики, наприклад.

Дізнайтеся більше про лікування синдрому Стівенса-Джонсона.