10 ознак, які можуть свідчити про синдром Аспергера

Зміст

• 1. Труднощі у спілкуванні з іншими людьми
• 2. Труднощі спілкування
• 3. Нерозуміння правил
• 4. Відсутність затримки мови, розвитку чи інтелекту
• 5. Необхідність створення фіксованих процедур
• 6. Дуже конкретні та напружені інтереси
• 7. Трохи терпіння
• 8. Некоординація руху
• 9. Емоційний контроль
• 10. Підвищена чутливість до подразників
• Як підтвердити діагноз Аспергера

Синдром Аспергера - це стан, подібний до аутизму, який проявляється з дитинства і призводить до того, що люди з Аспергером бачать, чують і відчувають світ по-різному, що в кінцевому підсумку спричиняє зміни в їхньому ставленні та спілкуванні з людьми.

Інтенсивність симптомів може сильно варіюватися від однієї дитини до іншої, тому виявити менш очевидні випадки може бути важче. Саме з цієї причини багато людей виявляють синдром лише у зрілому віці, коли у них вже є депресія або коли у них починаються сильні та періодичні епізоди тривоги.

На відміну від аутизму, синдром Аспергера не викликає узагальнених труднощів у навчанні, але він може вплинути на певне навчання. Краще зрозуміти, що таке аутизм і як його ідентифікувати.

Щоб знати, чи є у дитини або дорослого синдром Аспергера, необхідно проконсультуватися з педіатром або психіатром, який оцінить наявність деяких ознак, що свідчать про синдром, таких як:

1. Труднощі у спілкуванні з іншими людьми

Діти та дорослі з цим синдромом зазвичай виявляють труднощі у спілкуванні з іншими людьми, оскільки вони мають жорстке мислення та труднощі в розумінні власних емоцій та емоцій, які, здається, не стосуються почуттів та потреб інших людей.

2. Труднощі спілкування

Людям із синдромом Аспергера важко зрозуміти значення непрямих сигналів, таких як зміна тембру голосу, міміка, жести тіла, іронія чи сарказм, тому вони можуть зрозуміти лише те, що сказано буквально.

Таким чином, їм також важко висловлювати те, що вони думають або відчувають, не ділячись інтересами або тим, що думають з іншими людьми, крім того, уникаючи контакту з очима іншої людини.

3. Нерозуміння правил

Загальноприйнято, що за наявності цього синдрому дитина не може сприймати здоровий глузд або поважати прості правила, такі як, наприклад, очікування своєї черги або чекання своєї черги, щоб заговорити. Це ускладнює соціальну взаємодію цих дітей у міру дорослішання.

4. Відсутність затримки мови, розвитку чи інтелекту

Діти з цим синдромом мають нормальний розвиток, і їм не потрібно більше часу, щоб навчитися говорити чи писати. Крім того, ваш рівень інтелекту також є нормальним або, часто, вище середнього.

5. Необхідність створення фіксованих процедур

Щоб зробити світ трохи менш заплутаним, люди з синдромом Аспергера схильні створювати дуже фіксовані ритуали та процедури. Зміни в порядку чи графіку проведення заходів чи зустрічей не сприймаються належним чином, оскільки зміни не вітаються.

У випадку з дітьми ця характеристика може спостерігатися, коли дитині завжди потрібно йти однаковою дорогою, щоб дістатися до школи, засмучується, коли вона спізнюється вийти з дому або не може зрозуміти, що хтось може також сидіти в тому ж кріслі, яким він користується , наприклад.

6. Дуже конкретні та напружені інтереси

Ці люди зазвичай тривалий час залишаються зосередженими на певних видах діяльності і розважаються одним і тим же, як предмет або об’єкт, наприклад, протягом тривалого часу.

7. Трохи терпіння

При синдромі Аспергера часто люди страждають дуже нетерплячістю і важко розуміють потреби інших, і часто вважаються грубими. Крім того, загальноприйнято, що вони не люблять розмовляти з людьми свого віку, оскільки віддають перевагу більш офіційному та дуже глибокому мовленню на певну тему.

8. Некоординація руху

Може не вистачати координації рухів, які, як правило, незграбні і незграбні. Діти з цим синдромом часто мають незвичну або дивну позу тіла.

9. Емоційний контроль

При синдромі Аспергера важко зрозуміти почуття та емоції. Тому, коли вони емоційно переповнені, у них можуть виникнути труднощі з регулюванням своїх реакцій.

10. Підвищена чутливість до подразників

Люди, які страждають на Аспергера, як правило, відчувають активізацію почуттів, і тому для них зазвичай надмірно реагують на подразники, такі як світло, звуки або текстури.

Однак є також деякі випадки захворювання Аспергера, коли органи чуття виявляються менш розвиненими, ніж зазвичай, що в кінцевому підсумку посилює їхню нездатність мати відношення до навколишнього світу.

Як підтвердити діагноз Аспергера

Для діагностики синдрому Аспергера батьки повинні відвести дитину до педіатра або дитячого психіатра, як тільки виявляються деякі з цих ознак. На консультації лікар зробить фізичну та психологічну оцінку дитини, щоб зрозуміти джерело його поведінки та мати можливість підтвердити або виключити діагноз Аспергера.

Чим раніше буде поставлений діагноз і розпочато втручання для лікування дитини, тим кращою може бути адаптація до навколишнього середовища та якості життя. Подивіться, як проводиться лікування синдрому Аспергера.