Органічний синдром мозку
Зміст
- Які симптоми нейрокогнітивних розладів?
- Що спричиняє нейрокогнітивні розлади?
- Які фактори ризику нейрокогнітивних розладів?
- Як діагностуються нейрокогнітивні розлади?
- Як лікуються нейрокогнітивні розлади?
- Яка довгострокова перспектива для людей з нейрокогнітивними розладами?
Що таке нейрокогнітивні розлади?
Нейрокогнітивні розлади - це група станів, які часто призводять до порушення психічних функцій. Органічний синдром головного мозку раніше був терміном для опису цих умов, але нейрокогнітивні розлади в даний час є найбільш вживаним терміном.
Нейрокогнітивні розлади найчастіше трапляються у літніх людей, але вони можуть вразити і молодих людей. Знижена психічна функція може включати:
- проблеми з пам'яттю
- зміни в поведінці
- труднощі з розумінням мови
- проблеми з виконанням повсякденної діяльності
Ці симптоми можуть бути спричинені нейродегенеративними захворюваннями, такими як хвороба Альцгеймера або деменція. Нейродегенеративні захворювання викликають погіршення стану мозку та нервів з часом, що призводить до поступової втрати неврологічних функцій. Нейрокогнітивні розлади можуть також розвинутися в результаті травми мозку або зловживання наркотичними речовинами. Медичні працівники зазвичай можуть визначити основну причину нейрокогнітивних розладів на основі повідомлених симптомів та результатів діагностичних тестів. Причина та тяжкість нейрокогнітивних розладів можуть допомогти медичним працівникам визначити найкращий курс лікування.
Довгостроковий прогноз для людей з нейрокогнітивними розладами залежить від причини. Коли нейродегенеративне захворювання викликає нейрокогнітивний розлад, з часом стан часто погіршується. В інших випадках зниження психічної функції може бути лише тимчасовим, тому люди можуть розраховувати на повне одужання.
Які симптоми нейрокогнітивних розладів?
Симптоми нейрокогнітивних розладів можуть відрізнятися залежно від причини. Коли стан виникає внаслідок нейродегенеративного захворювання, люди можуть відчувати:
- втрата пам’яті
- спантеличеність
- тривожність
Інші симптоми, які можуть виникати у людей з нейрокогнітивними розладами, включають:
- головні болі, особливо у тих, у кого струс мозку або черепно-мозкова травма
- неможливість зосередитися або зосередитися
- короткочасна втрата пам’яті
- проблеми з виконанням рутинних завдань, таких як керування автомобілем
- труднощі з ходьбою та балансом
- зміни зору
Що спричиняє нейрокогнітивні розлади?
Найпоширенішою причиною нейрокогнітивних розладів є нейродегенеративне захворювання. До нейродегенеративних захворювань, які можуть призвести до розвитку нейрокогнітивних розладів, належать:
- Хвороба Альцгеймера
- Хвороба Паркінсона
- Хвороба Хантінгтона
- деменція
- пріонна хвороба
- розсіяний склероз
Однак у людей віком до 60 років нейрокогнітивні розлади частіше виникають після травми або інфекції. Недегенеративні стани, які можуть спричинити нейрокогнітивні розлади, включають:
- струс мозку
- черепно-мозкова травма, яка викликає кровотечу в мозку або простір навколо мозку
- згустки крові
- менінгіт
- енцефаліт
- септицемія
- зловживання наркотиками або алкоголем
- авітаміноз
Які фактори ризику нейрокогнітивних розладів?
Ризик розвитку нейрокогнітивних розладів частково залежить від вашого способу життя та повсякденних звичок. Робота в навколишньому середовищі з впливом важких металів може значно збільшити ризик нейрокогнітивних розладів. Важкі метали, такі як свинець та ртуть, можуть з часом пошкодити нервову систему. Це означає, що частий вплив цих металів підвищує ризик зниження розумової функції.
Ви також частіше розвиваєте нейрокогнітивні розлади, якщо:
- старше 60 років
- мають серцево-судинні розлади
- мають діабет
- зловживати алкоголем або наркотиками
- брати участь у видах спорту з високим ризиком травми голови, таких як футбол та регбі
Як діагностуються нейрокогнітивні розлади?
Нейрокогнітивні розлади не спричинені психічним розладом. Однак багато симптомів нейрокогнітивних розладів подібні до симптомів деяких психічних розладів, включаючи шизофренію, депресію та психоз. Щоб забезпечити точний діагноз, медичні працівники проводять різні діагностичні тести, які можуть диференціювати симптоми нейрокогнітивних розладів від симптомів психічного розладу. Ці тести часто включають:
- КТ черепної кістки: Цей тест використовує серію рентгенівських знімків для створення зображень черепа, мозку, пазух та очниць. Він може бути використаний для дослідження м’яких тканин мозку.
- МРТ голови: Цей тест використовує потужні магніти та радіохвилі для отримання детальних зображень мозку. На цих знімках можуть бути ознаки пошкодження мозку.
- сканування позитронно-емісійної томографії (ПЕТ): при ПЕТ-скануванні використовується спеціальний барвник, що містить радіоактивні індикатори. Ці індикатори вводять у вену, а потім поширюються по всьому тілу, виділяючи пошкоджені ділянки.
- електроенцефалограма (ЕЕГ): ЕЕГ вимірює електричну активність мозку. Цей тест може допомогти виявити будь-які проблеми, пов’язані з цією діяльністю.
Як лікуються нейрокогнітивні розлади?
Лікування нейрокогнітивних розладів різниться залежно від основної причини. Деякі умови можуть вимагати лише відпочинку та прийому ліків. Нейродегенеративні захворювання можуть вимагати різних видів терапії.
Лікування нейрокогнітивних розладів може включати:
- постільний режим, щоб дати травмам час для загоєння
- знеболюючі препарати, такі як індометацин, для зняття головного болю
- антибіотики для очищення інших інфекцій, що вражають мозок, таких як менінгіт
- хірургічне втручання для відновлення серйозних пошкоджень головного мозку
- ерготерапія, яка допоможе переробити повсякденні навички
- фізична терапія для поліпшення сили, координації, рівноваги та гнучкості
Яка довгострокова перспектива для людей з нейрокогнітивними розладами?
Довгостроковий прогноз для людей з нейрокогнітивними розладами залежить від типу нейрокогнітивних розладів. Нейрокогнітивні розлади, такі як деменція або хвороба Альцгеймера, представляють складні перспективи. Це пов’язано з тим, що лікування цих станів не існує, а психічна функція з часом постійно погіршується.
Однак прогноз для людей з нейрокогнітивними розладами, такими як струс мозку або інфекція, загалом хороший, оскільки це тимчасові та виліковні стани. У цих випадках люди зазвичай можуть розраховувати на повне одужання.