Ця жінка бореться за обізнаність про сепсис після того, як майже померла від хвороби

Зміст

• Огляд для

Хіларі Спенглер навчалася у шостому класі, коли захворіла на грип, який ледь не забрав її життя. З високою температурою та болями в тілі протягом двох тижнів вона входила та виходила з кабінету лікаря, але ніщо не покращувало її відчуття. Лише коли тато Спенглера помітив висип на її руці, її відвезли до відділення швидкої медичної допомоги, де лікарі зрозуміли, що з нею бореться набагато гірше.

Після спинномозкової пункції та ряду аналізів крові у Спенглера був діагностований сепсис – стан, що загрожує життю. "Це реакція організму на інфекцію", - пояснює доктор медицини Марк Міллер, мікробіолог та головний лікар компанії BioMérieux. "Це може початися в легенях або сечі або навіть може бути чимось таким простим, як апендицит, але в основному це надмірна реакція імунної системи організму, що викликає різні типи збоїв в роботі органів і пошкодження тканин".

Це не було б нормою, якби ви раніше не чули про сепсис. "Проблема сепсису в тому, що він вкрай невизнаний, і люди про нього не чули", - говорить доктор Міллер. (Пов’язано: Чи можуть екстремальні вправи насправді викликати сепсис?)

Проте, за даними Центру контролю та профілактики захворювань (CDC), щорічно трапляється понад мільйон випадків сепсису. Це дев'ята провідна причина смертей від хвороб в Америці. Насправді сепсис вбиває більше людей у ​​США, ніж рак передміхурової залози, рак молочної залози та СНІД разом узяті, за даними Національного інституту охорони здоров’я.

Щоб помітити ранні попереджувальні ознаки, доктор Міллер рекомендує йти до відділення невідкладної допомоги, якщо у вас "висип, задишка та відчуття переважної приреченості"-що може бути способом вашого тіла сказати вам, що дійсно неправильно і що вам потрібна негайна допомога. (У CDC є список інших симптомів, на які також слід звернути увагу.)

На щастя, для Спанглер і її родини, як тільки лікарі зрозуміли ці ознаки, вони перевели її в дитячу лікарню УНЦ, де її терміново доставили в реанімацію для надання необхідної допомоги, щоб врятувати їй життя. Через місяць Спенглер остаточно виписали з лікарні і почали шлях до одужання.

«Через ускладнення від грипу та сепсису мене залишили прикутим до інвалідного візка, і після цього чотири рази на тиждень доводилося проходити інтенсивну фізіотерапію, щоб знову навчитися ходити», – каже Спенглер. "Я дуже вдячний за село людей, які допомогли мені потрапити туди, де я зараз".

Хоча її дитячий досвід був травмуючим, Спенглер каже, що її майже смертельна хвороба допомогла їй визначити мету свого життя-те, що, за її словами, вона не змінила б на світ. "Я бачила, як інші люди постраждали від сепсису-іноді вони втрачають кінцівки і не відновлюють свою здатність функціонувати або навіть втрачають пізнання",-сказала вона. "Це велика причина, чому я вирішив піти на медицину, щоб спробувати створити таке майбутнє для всіх, хто допоміг мені потрапити сюди".

Сьогодні, у віці 25 років, Спенглер є прихильником освіти та поінформованості про сепсис і нещодавно закінчив Медичну школу UNC. Вона закінчить свою ординатуру з внутрішньої медицини та педіатрії в лікарні UNC-тому самому місці, яке допомогло врятувати їй життя всі ці роки тому. "Це як би повне коло, що досить приголомшливо", - сказала вона.

Ніхто не застрахований від сепсису, що робить усвідомлення настільки важливим. Ось чому CDC збільшив підтримку проектів, які зосереджені на профілактиці сепсису та ранньому визнанні їх серед медичних працівників, пацієнтів та їх сімей.

"Головне - вчасно це розпізнати", - каже доктор Міллер. "Якщо ви будете втручатися з належною підтримкою та цільовими антибіотиками, це допоможе врятувати життя цій людині".

Огляд для